салоник

сало́ник

-а, ч.

Зменш.-пестл. до салон 1).

Значення в інших словниках

1. салоник — сало́ник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. салоник — САЛО́НИК, а, ч. Зменш. до сало́н 1. Панночка очікує мене все у своєму салонику (Уляна Кравченко); В салоні її дожидало троє людей. Елегантний салоник, певне, ніколи не бачив таких гостей (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. салоник — САЛО́НИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сало́н 1. Панночка очікує мене все у своєму салонику (У. Кравч., Вибр., 1958, 346); В салоні її дожидало троє людей. Елегантний салоник, певне, ніколи не бачив таких гостей (Л. Укр., III, 1952, 514).  Словник української мови в 11 томах