салонний
сало́нний
-а, -е.
Прикм. до салон 1), 2).
|| Власт. салонові (у 1, 2 знач.); заведений у салоні, такий, як у салоні. Салонні манери.
|| Розрахований на смаки салону (у 2 знач.). Салонна поезія.
Салонна музика — розважальна музика 19 – початку 20 ст., якій властиві сентиментальність, мелодраматизм.
|| Вишуканий; підкреслено ґречний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови