салонний

сало́нний

-а, -е.

Прикм. до салон 1), 2).

|| Власт. салонові (у 1, 2 знач.); заведений у салоні, такий, як у салоні. Салонні манери.

|| Розрахований на смаки салону (у 2 знач.). Салонна поезія.

Салонна музика — розважальна музика 19 – початку 20 ст., якій властиві сентиментальність, мелодраматизм.

|| Вишуканий; підкреслено ґречний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. салонний — сало́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. салонний — САЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сало́н 1, 2. Він не боявся остракізму з боку салонних дам (О. Гончар); – Прийшов чоловік, пустий, тупо зарозумілий панок, салонний лев, прийшов і зробив фурор! (В. Словник української мови у 20 томах
  3. салонний — ВИ́ШУКАНИЙ (який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю), ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, САЛО́ННИЙ, ШИКА́РНИЙ, МУДРО́ВАНИЙ розм. Її мати була знатна дама, з вишуканими рухами і строгими звичаями (О. Словник синонімів української мови
  4. салонний — САЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сало́н 1, 2. Він не боявся остракізму з боку салонних дам (Гончар, Таврія, 1952, 382); — Прийшов чоловік, пустий, тупо зарозумілий панок, салонний лев, прийшов і зробив фурор!... Словник української мови в 11 томах