салонний
САЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сало́н 1, 2.
Він не боявся остракізму з боку салонних дам (Гончар, Таврія, 1952, 382);
— Прийшов чоловік, пустий, тупо зарозумілий панок, салонний лев, прийшов і зробив фурор! (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 353);
Галль був надзвичайно популярний, але світські дилетанти та салонні дотепники неспроможні були оцінити матеріалістичну суть його робіт (Наука.., 12, 1965, 21);
// Власт. салонові (у 1, 2 знач.); заведений у салоні, такий, як у салоні.
Бальзак з серцем запустив п’ятірню в скуйовджену гриву волосся. — Ох, Єво, як обридли мені салонні розмови! (Рибак, Помилка.., 1956, 115);
Салонні манери;
// Розрахований на смаки салону (у 2 знач.).
Салонна поезія; Салонна музика;
// Вишуканий; підкреслено гречний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- салонний — сало́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- салонний — -а, -е. Прикм. до салон 1), 2). || Власт. салонові (у 1, 2 знач.); заведений у салоні, такий, як у салоні. Салонні манери. || Розрахований на смаки салону (у 2 знач.). Салонна поезія. Салонна музика — розважальна музика 19 – початку 20 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- салонний — САЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сало́н 1, 2. Він не боявся остракізму з боку салонних дам (О. Гончар); – Прийшов чоловік, пустий, тупо зарозумілий панок, салонний лев, прийшов і зробив фурор! (В. Словник української мови у 20 томах
- салонний — ВИ́ШУКАНИЙ (який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю), ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, САЛО́ННИЙ, ШИКА́РНИЙ, МУДРО́ВАНИЙ розм. Її мати була знатна дама, з вишуканими рухами і строгими звичаями (О. Словник синонімів української мови