салоник
САЛО́НИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сало́н 1.
Панночка очікує мене все у своєму салонику (У. Кравч., Вибр., 1958, 346);
В салоні її дожидало троє людей. Елегантний салоник, певне, ніколи не бачив таких гостей (Л. Укр., III, 1952, 514).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- салоник — сало́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- салоник — -а, ч. Зменш.-пестл. до салон 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- салоник — САЛО́НИК, а, ч. Зменш. до сало́н 1. Панночка очікує мене все у своєму салонику (Уляна Кравченко); В салоні її дожидало троє людей. Елегантний салоник, певне, ніколи не бачив таких гостей (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах