салоник

САЛО́НИК, а, ч.

Зменш. до сало́н 1.

Панночка очікує мене все у своєму салонику (Уляна Кравченко);

В салоні її дожидало троє людей. Елегантний салоник, певне, ніколи не бачив таких гостей (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. салоник — сало́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. салоник — -а, ч. Зменш.-пестл. до салон 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. салоник — САЛО́НИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сало́н 1. Панночка очікує мене все у своєму салонику (У. Кравч., Вибр., 1958, 346); В салоні її дожидало троє людей. Елегантний салоник, певне, ніколи не бачив таких гостей (Л. Укр., III, 1952, 514). Словник української мови в 11 томах