1. Словник української мови в 11 томах

салоновий

САЛО́НОВИЙ, а, е. Те саме, що сало́нний.

Природжена спокійність і навіть.. неповорушливість [незворушність].. ще більше надавали їй салонового поважного тону та солідності (Н.-Лев., IV, 1956, 44);

Рішуче не можна було в цій бідно, хоч чисто зодягненій людині признати колишнього салонового панича (Коцюб., І, 1955, 254);

Саня почала грати якусь салонову п’єсу (Л. Укр., II, 1951, 25);

Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася (Фр., II, 1950, 77);

Аполлон спинивсь, бо кінець пісні був не надто салоновий (Крим., II, 1972, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. салоновий — сало́новий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. салоновий — -а, -е. Те саме, що салонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. салоновий — САЛО́НОВИЙ, а, е. Те саме, що сало́нний. Природжена спокійність і навіть .. неповорушливість [незворушність] .. ще більше надавали їй салонового поважного тону та солідності (І. Словник української мови у 20 томах