салонний

ВИ́ШУКАНИЙ (який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю), ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, САЛО́ННИЙ, ШИКА́РНИЙ, МУДРО́ВАНИЙ розм. Її мати була знатна дама, з вишуканими рухами і строгими звичаями (О. Кобилянська); Витончена гра на бандурі,.. повита тугою мелодія хвилювали слухачів (з журналу); Він.. щось думає, потім рішуче.. виймає звідти (з торби) тонкої роботи свічник (М. Стельмах); Владек, зробивши елегантний реверанс, низько кланявся (дівчині) (Р. Іваничук); Салонна поведінка; Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! Каже: "Ший, голубчик, гарні, Щоб, як є, були шикарні" (Я. Щоголів); Шляхтянки.. вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. салонний — сало́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. салонний — -а, -е. Прикм. до салон 1), 2). || Власт. салонові (у 1, 2 знач.); заведений у салоні, такий, як у салоні. Салонні манери. || Розрахований на смаки салону (у 2 знач.). Салонна поезія. Салонна музика — розважальна музика 19 – початку 20 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. салонний — САЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сало́н 1, 2. Він не боявся остракізму з боку салонних дам (О. Гончар); – Прийшов чоловік, пустий, тупо зарозумілий панок, салонний лев, прийшов і зробив фурор! (В. Словник української мови у 20 томах
  4. салонний — САЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сало́н 1, 2. Він не боявся остракізму з боку салонних дам (Гончар, Таврія, 1952, 382); — Прийшов чоловік, пустий, тупо зарозумілий панок, салонний лев, прийшов і зробив фурор!... Словник української мови в 11 томах