самвидав

самвида́в

-у, ч., розм.

Самостійне (без участі видавництва) тиражування літературних, публіцистичних і т. ін. творів для їх поширення.

Значення в інших словниках

1. самвидав — самвида́в іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. самвидав — САМВИДА́В, у, ч., розм. 1. Самостійне, без участі видавництва тиражування літературно-художніх, публіцистичних і т. ін. творів для їх поширення. 24–30 серпня 1965 року по всій Україні пройшли арешти опозиційно настроєної інтеліґенції.  Словник української мови у 20 томах
3. самвидав — (рос. самиздат) у 1960-80-х спроба частини інтелігенції в СРСР усупереч офіційним заборонам і переслідуванням, без санкції властей виготовляти і множити літературні, публіцистичні та ін.  Універсальний словник-енциклопедія