Значення в інших словниках
-
самовбивець —
самовби́вець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
самовбивець —
САМОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що самогу́бець. Так говорить нам феноменологія самогубства; воно полягає у дослідженні того, чому самогубство здається мені повним звільненням, де самовбивець, звільнюючись від самого себе, водночас зводить себе на ніщо (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
самовбивець —
САМОГУ́БЕЦЬ (той, хто сам позбавив себе життя), САМОГУ́БЦЯ, САМОВБИ́ВЕЦЬ, САМОВБИ́ВЦЯ.
Словник синонімів української мови
-
самовбивець —
САМОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що самогу́бець.
Словник української мови в 11 томах