Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
самовдоволення —
самовдово́лення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
самовдоволення —
САМОВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан вдоволення самим собою. Від хвилювання і самовдоволення старий селянин говорив таким тоном, що й сам себе не пізнавав (С. Добровольський); Пласке кругле обличчя її .. сяяло урочистим і переможним самовдоволенням (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
самовдоволення —
САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості).
Словник синонімів української мови
самовдоволення —
САМОВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан вдоволення самим собою. Які б не були великі наші досягнення, комуністам і всім радянським людям не властиві почуття самовдоволення, самозаспокоєння (Рад. Укр.
Словник української мови в 11 томах