самовираження

самови́раження

-я, с.

Дія за знач. самовиражатися.

Значення в інших словниках

1. самовираження — самови́раження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самовираження — САМОВИ́РАЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. самовиража́тися. Надзвичайно важливим було впровадження християнства, що принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовираження населення Київської Русі (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. самовираження — САМОВИ́РАЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. самовиража́тися. Танець — невмирущий засіб самовираження народу, ключ до осягнення його душі (Роб. газ., 7.XII 1974, 4).  Словник української мови в 11 томах