самовиховний самовиховни́й -а, -е. Стос. до самовиховання. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках самовиховний — самовиховни́й прикметник Орфографічний словник української мови самовиховний — САМОВИХОВНИ́Й, а́, е́. Який виховує, навчає себе сам, без стороннього впливу, допомоги і т. ін. Словник української мови у 20 томах