самоврядування

самоврядува́ння

-я, с.

1》 Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва.

|| Виборна установа, яка здійснює таке управління.

2》 Право державної одиниці самостійно вирішувати питання внутрішнього законодавства й управління, а також мати свої урядові органи.

Значення в інших словниках

1. самоврядування — (право самостійно вирішувати свої справи) автономія.  Словник синонімів Полюги
2. самоврядування — самоврядува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. самоврядування — САМОВРЯДУВА́ННЯ, САМОУРЯДУВА́ННЯ, я, с. 1. Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва.  Словник української мови у 20 томах
4. самоврядування — АВТОНО́МІЯ (право самостійно вирішувати справи внутрішнього законодавства, управління), САМОВРЯДУВА́ННЯ. Повітовий староста, ревнивий оборонець краєвої автономії, переслідував, як лиш міг, тоту раду громадську (Лесь Мартович)...  Словник синонімів української мови
5. самоврядування — САМОВРЯДУВА́ННЯ, САМОУРЯДУВА́ННЯ, я, с. 1. Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва.  Словник української мови в 11 томах