самогончик

самого́нчик

-а, ч.

Пестл. до самогон.

Значення в інших словниках

1. самогончик — самого́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. самогончик — САМОГО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до самого́н. – Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. самогончик — САМОГО́НЧИК, а, ч. Пестл. до самого́н. — Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (Вас., II, 1959, 237).  Словник української мови в 11 томах