самогончик

самого́нчик

-а, ч.

Пестл. до самогон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогончик — самого́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самогончик — САМОГО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до самого́н. – Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. самогончик — САМОГО́НЧИК, а, ч. Пестл. до самого́н. — Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (Вас., II, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах