самогончик
самого́нчик
-а, ч.
Пестл. до самогон.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самогончик — самого́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самогончик — САМОГО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до самого́н. – Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- самогончик — САМОГО́НЧИК, а, ч. Пестл. до самого́н. — Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (Вас., II, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах