самогончик
САМОГО́НЧИК, а, ч. Пестл. до самого́н.
— Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (Вас., II, 1959, 237).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самогончик — самого́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самогончик — -а, ч. Пестл. до самогон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самогончик — САМОГО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до самого́н. – Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах