самогончик

САМОГО́НЧИК, а, ч. Пестл. до самого́н.

— Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (Вас., II, 1959, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогончик — самого́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самогончик — -а, ч. Пестл. до самогон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самогончик — САМОГО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до самого́н. – Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах