самозадоволення

самозадово́лення

-я, с.

Почуття і стан задоволення самим собою.

Значення в інших словниках

1. самозадоволення — самозадово́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самозадоволення — САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан задоволення самим собою. Він [П. Саксаганський] не знав самозадоволення, самозаспокоєння, більше того, боявся цього (Ю. Мартич); На садовій доріжці з'явилася група студентів на чолі з професором Карташовим.  Словник української мови у 20 томах
3. самозадоволення — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості).  Словник синонімів української мови
4. самозадоволення — САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан задоволення самим собою. Він [П. Саксаганський] не знав самозадоволення, самозаспокоєння, більше того, боявся цього (Мартич, Повість про нар.  Словник української мови в 11 томах