самозбагачення

самозбага́чення

-я, с.

Збагачення самого себе; власне збагачення.

Значення в інших словниках

1. самозбагачення — самозбага́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самозбагачення — САМОЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення.  Словник української мови у 20 томах
3. самозбагачення — САМОЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення.  Словник української мови в 11 томах