самозбагачення САМОЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках самозбагачення — самозбага́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови самозбагачення — -я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення. Великий тлумачний словник сучасної мови самозбагачення — САМОЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення. Словник української мови у 20 томах