самозбагачення
САМОЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозбагачення — самозбага́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самозбагачення — -я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самозбагачення — САМОЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. Збагачення самого себе; власне збагачення. Словник української мови у 20 томах