Великий тлумачний словник сучасної мови

самомилування

самомилува́ння

-я, с.

Дія за знач. самомилуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самомилування — самомилува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. самомилування — САМОМИЛУВА́ННЯ, я, с. Милування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. В його “яканні” нема й крихти самомилування. В цьому “яканні” – самокритика молодої радянської людини (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. самомилування — САМОМИЛУВА́ННЯ, я, с. Милування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. В його «яканні» нема й крихти самомилування. В цьому «яканні» — самокритика молодої радянської людини (Смолич, VI, 1956, 207).  Словник української мови в 11 томах