самоплив
самопли́в
-у, ч.
1》 Рух рідин і сипких речовин силою власної ваги.
2》 перен. Хід якої-небудь справи, роботи без плану, без керівництва; стихійне здійснення чого-небудь.
Пускати на самоплив — не надавати належної уваги керівництву чим-небудь, плануванню чогось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови