Значення в інших словниках
-
самопихом —
самопи́хом прислівник незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
-
самопихом —
САМОПИ́ХОМ, присл., діал. Нахабно; самовільно. Лізуть у хату самопихом (Сл. Б. Грінченка); І сорочки ж у нього нема, а він піде, з скрині самопихом батькову візьме та й носить (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
самопихом —
САМОПИ́ХОМ, присл., діал. Нахабно; самовільно. Лізуть у хату самопихом (Сл. Гр.); І сорочки ж у нього нема, а він піде, з скрині самопихом батькову візьме та й носить (Барв., Опов.., 1902, 505).
Словник української мови в 11 томах
-
самопихом —
Самопи́хом, на-самопих нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду на-самопих. Черн. у.
Словник української мови Грінченка