самопихом

Значення в інших словниках

1. самопихом — самопи́хом прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
2. самопихом — САМОПИ́ХОМ, присл., діал. Нахабно; самовільно. Лізуть у хату самопихом (Сл. Б. Грінченка); І сорочки ж у нього нема, а він піде, з скрині самопихом батькову візьме та й носить (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
3. самопихом — САМОПИ́ХОМ, присл., діал. Нахабно; самовільно. Лізуть у хату самопихом (Сл. Гр.); І сорочки ж у нього нема, а він піде, з скрині самопихом батькову візьме та й носить (Барв., Опов.., 1902, 505). Словник української мови в 11 томах
4. самопихом — Самопи́хом, на-самопих нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду на-самопих. Черн. у. Словник української мови Грінченка