самоприсуд

самопри́суд

-у, ч., іст.

Право власного суду, самоуправління. Козацький самоприсуд.

Значення в інших словниках

1. самоприсуд — Самопри́суд, -ду м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити. К. Бай. 63.  Словник української мови Грінченка