Великий тлумачний словник сучасної мови

саморегулювальний

саморегулюва́льний

-а, -е.

Який володіє здатністю до саморегулювання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. саморегулювальний — саморегулюва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. саморегулювальний — САМОРЕГУЛЮВА́ЛЬНИЙ.  Словник української мови у 20 томах