саморегулювання

саморегулюва́ння

-я, с.

1》 Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу.

2》 Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, агрегату, пристрою.

3》 Те саме, що авторегуляція.

Значення в інших словниках

1. саморегулювання — саморегулюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. саморегулювання — САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. саморегулювання — САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (Наука..  Словник української мови в 11 томах
4. саморегулювання — рос. саморегулирование форма управління економічними процесами (ведення господарства), за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників — результатів діяльності...  Eкономічна енциклопедія