Орфографічний словник української мови

саморегулювання

саморегулюва́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. саморегулювання — -я, с. 1》 Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. 2》 Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, агрегату, пристрою. 3》 Те саме, що авторегуляція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. саморегулювання — САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. саморегулювання — САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (Наука..  Словник української мови в 11 томах
  4. саморегулювання — рос. саморегулирование форма управління економічними процесами (ведення господарства), за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників — результатів діяльності...  Eкономічна енциклопедія