Великий тлумачний словник сучасної мови

саморуч

само́руч

присл., розм.

Те саме, що власноручно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. саморуч — само́ру́ч прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. саморуч — САМО́РУ́Ч, присл., розм. Те саме, що власнору́чно. Хата вбога, образів мало, але піч помальована саморуч (Леся Українка); Мотоцикл доводиться брати й перетягувати через кучугури саморуч (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. саморуч — Само́руч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. саморуч — САМОРУ́Ч, присл., розм. Те саме, що власнору́чно. Хата вбога, образів мало, але піч помальована саморуч (Л. Укр., III, 1952, 717); Мотоцикл доводиться брати й перетягувати через кучугури саморуч (Гончар, Тронка, 1963, 228).  Словник української мови в 11 томах
  5. саморуч — Саморуч нар. Собственноручно.  Словник української мови Грінченка