самостріл
самострі́л
I -а, ч.
1》 Старовинна зброя – лук із прикладом і спусковим механізмом для метання стріл і каміння.
|| Дитяча іграшка у вигляді такої зброї.
2》 Пристрій особливої будови, за допомогою якого полюють на звірів.
II -а, ч.
Солдат, який навмисне поранив себе.
Великий тлумачний словник сучасної української мови