Великий тлумачний словник сучасної мови

самотинно

самоти́нно

Присл. до самотинний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самотинно — самоти́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. самотинно — див. безлюдно  Словник синонімів Вусика
  3. самотинно — САМОТИ́ННО. Присл. до самоти́нний. Жити самотинно; // у знач. пред. Я-то давно сама живу. Але, знаєш, як важко та самотинно буває. Та ще в довгі осінні ночі, як оце зараз (П. Дорошко).  Словник української мови у 20 томах
  4. самотинно — САМОТИ́ННО. Присл. до самоти́нний. Жити самотинно; // у знач. присудк. сл. Я-то давно сама живу. Але, знаєш, як важко та самотинно буває. Та ще в довгі осінні ночі, як оце зараз (Дор., Не повтори.., 1968, 66).  Словник української мови в 11 томах