святкувати
святкува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 перех. Відзначати свято (див. свято I 1), 3), 4)).
|| Влаштовувати свято на честь або в пам'ять кого-, чого-небудь.
|| Відзначати певним чином яку-небудь подію (перев. радісну, приємну).
|| перен. Радіти, смакуючи свій успіх у чому-небудь. Святкувати перемогу.
2》 неперех., розм., заст. Не працювати, нічого не робити.
3》 неперех., перен. Відчувати задоволення, радість, приємність і т. ін. з приводу якої-небудь події.
Великий тлумачний словник сучасної української мови