Великий тлумачний словник сучасної мови

світанок

світа́нок

-нку, ч.

1》 Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку.

|| Освітлення, забарвлення неба над горизонтом у цей час; ранкова зоря.

Братися на світанок безос. — починати світати.

На світанку — рано-вранці.

2》 у знач. присл. світанком. Рано-вранці.

3》 чого, перен. Початок, ранній період, зародження чого-небудь; зоря.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. світанок — (частина доби після ночі) світання, розм. світ, поет, розсвіт, розсвітання, поранок, р. переддень.  Словник синонімів Полюги
  2. світанок — світа́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. світанок — Світ, досвіток, світання; (на сході) ранкова зоря; (цивілізації) зоря.  Словник синонімів Караванського
  4. світанок — див. ранок  Словник синонімів Вусика
  5. світанок — [св'ітанок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў  Орфоепічний словник української мови
  6. світанок — СВІТА́НОК, нку, ч. 1. Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В.  Словник української мови у 20 томах
  7. світанок — Освітлення неба перед сходом Сонця розсіяним у атмосфері світлом.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. світанок — благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І.  Фразеологічний словник української мови
  9. світанок — ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил.  Словник синонімів української мови
  10. світанок — Світа́нок, -та́нку, на -нку; -та́нки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. світанок — СВІТА́НОК, нку, ч. 1. Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (Стеф.  Словник української мови в 11 томах