Великий тлумачний словник сучасної мови

селеновий

селе́новий

-а, -е.

Прикм. до селен.

|| Який має в своєму складі селен.

|| Вигот., зробл. із селену. Селеновий фотоелемент.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. селеновий — селе́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. селеновий — СЕЛЕ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до селе́н; // Який має в своєму складі селен. Є тільки одна кислота, в якій розплавляється золото, – селенова (з газ.); Селенове скло; // Вигот., зробл. із селену. Селеновий фотоелемент.  Словник української мови у 20 томах
  3. селеновий — СЕЛЕ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до селе́н; // Який має в своєму складі селен. Є тільки одна кислота, в якій розплавляється золото, — селенова (Веч. Київ, 20.VIІ 1957, 4); Селенове скло; // Вигот., зробл. із селену. Селеновий фотоелемент.  Словник української мови в 11 томах