селянин
селяни́н
-а, ч. (мн. селяни, -лян).
Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі.
Селяни-данники — в 15-16 ст. – найчисленніша категорія "похожих" селян у феодальній Литві та на загарбаних нею українських землях.
Великий тлумачний словник сучасної української мови