семафор

семафо́р

-а, ч.

1》 зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія.

2》 мор. Спосіб зорової сигналізації, яка здійснюється прапорцями, зміною положення рук.

|| Спеціальний апарат, що встановлюється на березі для сигналізації суднам. Береговий семафор.

3》 У системах обробки інформації – змінна, що використовується для забезпечення взаємовилучення.

Значення в інших словниках

1. семафор — семафо́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. семафор — див. СИГНАЛ.  Словник синонімів Караванського
3. семафор — Гаслівка, бекета, див. топоньот  Словник чужослів Павло Штепа
4. семафор — СЕМАФО́Р, а, ч. 1. зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія. Потяг надходив до міста. Пустив семафор його на станцію (Ю. Яновський); Блиснули вогні семафорів іздалеку (І.  Словник української мови у 20 томах
5. семафор — семафо́р (від грец. σήμα – знак сигнал і ...фор) 1. Постійний сигнальний знак на залізничному чи річковому транспорті, який показує дозвіл чи заборону руху поїздів або суден. 2. С. морський – спосіб зорової сигналізації у флоті (прапорцями, ліхтарем тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. семафор — Пристрій біля залізничної колії для передавання сигналів (положенням або світлом) машиністам поїздів про необхідність зупинки, зменшення швидкості, подальшого руху; розрізняють с. плечові та світлові.  Універсальний словник-енциклопедія
7. семафор — Семафо́р, -ра; -фо́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. семафор — СЕМАФО́Р, а, ч. 1. зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія. Потяг надходив до міста. Пустив семафор його на станцію (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах