семафор

семафо́р

-а, ч.

1》 зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія.

2》 мор. Спосіб зорової сигналізації, яка здійснюється прапорцями, зміною положення рук.

|| Спеціальний апарат, що встановлюється на березі для сигналізації суднам. Береговий семафор.

3》 У системах обробки інформації – змінна, що використовується для забезпечення взаємовилучення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

семафор — семафо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
семафор — див. СИГНАЛ. Словник синонімів Караванського
семафор — Гаслівка, бекета, див. топоньот Словник чужослів Павло Штепа
семафор — СЕМАФО́Р, а, ч. 1. зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія. Потяг надходив до міста. Пустив семафор його на станцію (Ю. Яновський); Блиснули вогні семафорів іздалеку (І. Словник української мови у 20 томах
семафор — семафо́р (від грец. σήμα – знак сигнал і ...фор) 1. Постійний сигнальний знак на залізничному чи річковому транспорті, який показує дозвіл чи заборону руху поїздів або суден. 2. С. морський – спосіб зорової сигналізації у флоті (прапорцями, ліхтарем тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
семафор — Пристрій біля залізничної колії для передавання сигналів (положенням або світлом) машиністам поїздів про необхідність зупинки, зменшення швидкості, подальшого руху; розрізняють с. плечові та світлові. Універсальний словник-енциклопедія
семафор — Семафо́р, -ра; -фо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
семафор — СЕМАФО́Р, а, ч. 1. зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія. Потяг надходив до міста. Пустив семафор його на станцію (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах