семафор

семафо́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семафор — див. СИГНАЛ. Словник синонімів Караванського
  2. семафор — -а, ч. 1》 зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія. 2》 мор. Спосіб зорової сигналізації, яка здійснюється прапорцями, зміною положення рук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. семафор — Гаслівка, бекета, див. топоньот Словник чужослів Павло Штепа
  4. семафор — СЕМАФО́Р, а, ч. 1. зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія. Потяг надходив до міста. Пустив семафор його на станцію (Ю. Яновський); Блиснули вогні семафорів іздалеку (І. Словник української мови у 20 томах
  5. семафор — семафо́р (від грец. σήμα – знак сигнал і ...фор) 1. Постійний сигнальний знак на залізничному чи річковому транспорті, який показує дозвіл чи заборону руху поїздів або суден. 2. С. морський – спосіб зорової сигналізації у флоті (прапорцями, ліхтарем тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. семафор — Пристрій біля залізничної колії для передавання сигналів (положенням або світлом) машиністам поїздів про необхідність зупинки, зменшення швидкості, подальшого руху; розрізняють с. плечові та світлові. Універсальний словник-енциклопедія
  7. семафор — Семафо́р, -ра; -фо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. семафор — СЕМАФО́Р, а, ч. 1. зал. Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія. Потяг надходив до міста. Пустив семафор його на станцію (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах