сердечник
серде́чник
I -а, ч., тех.
Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на якого намотується, насаджується щось; осердя.
II -а, ч., розм.
1》 Людина, що страждає на хворобу серця.
2》 Лікар, що лікує хвороби серця; кардіолог.
Великий тлумачний словник сучасної української мови