середньовічний

середньові́чний

-а, -е.

Прикм. до середньовіччя. Середньовічний лицар.

|| Власт. середньовіччю, як у часи середньовіччя.

|| перен. Який не відповідає нормам сучасної цивілізації; варварський. Середньовічна мораль.

Середньовічні лади муз. — церковні лади – назва восьми (наприкінці епохи Відродження – дванадцяти) монодичних ладів музики Середньовіччя, що після введення мажорно-мінорної системи поступово втратили своє значення.

Значення в інших словниках

1. середньовічний — середньові́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. середньовічний — [сеиред(')н'ов’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. середньовічний — СЕРЕДНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до середньові́ччя. Основа сеї поеми [“Ізольда Білорука”] взята з середньовічного роману “Трістан та Ізольда” (Леся Українка); Історія Херсонеса охоплює дві історичні епохи – античну і середньовічну (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. середньовічний — Середньові́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. середньовічний — СЕРЕДНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до середньові́ччя. Основа сеї поеми [«Ізольда Білорука»] взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда» (Л. Укр., І, 1951, 409); Історія Херсонеса охоплює дві історичні епохи — античну і середньовічну (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах