серенада
серена́да
-и, ж.
1》 У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба.
2》 муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном у супроводі гітари або мандоліни.
|| Музичний твір типу сюїти спокійного, ліричного характеру.
Великий тлумачний словник сучасної української мови