серенада

СЕРЕНА́ДА, и, ж.

1. У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба.

2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном у супроводі гітари або мандоліни.

Хутко в неї під віконцем Мандоліна залунала, Із потоку гуків чулих Серенада виринала (Леся Українка);

// Музичний твір типу сюїти для спокійного, ліричного характеру голосу, інструментального ансамблю або оркестру.

Цікава серенада Левкова “Нічка спускається” з тонкою поетичною музикою, яка так впливає на вас вже з перших тактів (з навч. літ.);

Струнна серенада Чайковського.

Значення в інших словниках

1. серенада — серена́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. серенада — див. ПІСНЯ.  Словник синонімів Караванського
3. серенада — -и, ж. 1》 У середньовічній поезії трубадурів – вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2》 муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя – вечірня пісня на честь коханої...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. серенада — Пісня, піснечка  Словник чужослів Павло Штепа
5. серенада — (від фр. sera — вечір) — 1. Лірична вечірня або нічна пісня,спочатку призначена для виконання трубадуром під вікнами коханої, а згодом запроваджена в оперній та камерній вокальній музиці (М.Глінка, В.А.Моцарт, Ж.Бізе, Г.Доніцетті, Д.Россіні...  Словник-довідник музичних термінів
6. серенада — серена́да (франц. serenade, ісп. serenada, з італ. serenata, від sera – вечір) 1. В поезії середньовіччя – вітальна вечірня або нічна пісня, яку співали просто неба. 2. В Італії та Іспанії пісня на честь коханої, що виконувалася під її вікном. 3. Назва музичного твору, що має характер серенади.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. серенада — Вечірня любовна пісня; також інструментальний твір ліричного характеру; в XVIII ст. — циклічний твір для малого оркестру, наближений до дивертисменту.  Універсальний словник-енциклопедія
8. серенада — Серена́да, -ди, -ді; -на́ди, -на́д  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. серенада — СЕРЕНА́ДА, и, ж. 1. У середньовічній поезії трубадурів — вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя — вечірня пісня на честь коханої...  Словник української мови в 11 томах