сечостатевий

сечостате́вий

-а, -е.

Пов'язаний з функціонуванням сечової та статевої систем організму людини й хребетних тварин. Сечостатеві органи.

Сечостатева ділянка — передня частина промежини, обмежена попереду та з боків нижніми галузками лобкових та сідничих кісток, позаду – лінією, що з'єднує сідничі горби.

Сечостатева система — сукупність анатомічно пов'язаних органів сечовиділення та розмноження.

Сечостатеві нориці — патологічні сполучення між органами сечової і статевої систем.

Значення в інших словниках

1. сечостатевий — сечостате́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сечостатевий — СЕЧОСТАТЕ́ВИЙ, а, е. Пов'язаний з функціонуванням сечової і статевої системи організму людини й хребетних тварин. Сечостатеві органи.  Словник української мови у 20 томах
3. сечостатевий — СЕЧОСТАТЕ́ВИЙ, а, е. Пов’язаний з функціонуванням сечової і статевої системи організму людини й хребетних тварин. Сечостатеві органи.  Словник української мови в 11 томах