сивий
си́вий
-а, -е.
1》 Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся).
|| Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям.
|| у знач. ім. сивий, -вого, ч.; сива, -вої, ж. Людина, волосся якої втратило своє забарвлення, стало білим, сріблистим.
2》 Який має сірувато-біле, темно-сіре і т. ін. забарвлення шерсті або пір'я (про тварин).
|| у знач. ім. сиві, -вих, мн. (одн. сивий, -вого, ч.; сива, -вої, ж.). Коні або воли сивої масті.
|| Сірий із синюватим або голубуватим відтінком.
3》 Сірувато-білий, білястий, білуватий.
|| Безбарвний, однотонний, невиразний.
|| Хмарний, похмурий (про ранок, день і т. ін.).
4》 перен. Дуже давній.
Великий тлумачний словник сучасної української мови