Великий тлумачний словник сучасної мови

сивіла

сиві́ла

сибіла, -и, ж.

1》 міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка.

2》 книжн. Ворожбитка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сивіла — сиві́ла іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. Сивіла — У стародавньому світі сивілами називалися жінки-пророчиці. Особливо відома Кумська сивіла, з пророцтв якої були складені так звані "Сивілині книги". Висловлювання, що в них містилися, тлумачила ціла колегія жерців. У переносному значенні "читати Сивілині книги" – розмірковувати про майбутнє.  Словник крилатих висловів
  3. сивіла — СИВІ́ЛА, и, ж., міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка; // книжн. Ворожбитка.  Словник української мови у 20 томах
  4. сивіла — сиві́ла, сибі́ла (грец. σίβυλλα – пророчиця) у давніх греків і римлян та інших народів жінка-пророкувальниця.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сивіла — СИВІ́ЛА, и, ж., міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів — легендарна жінка-віщунка.  Словник української мови в 11 томах