сивіла
сиві́ла
сибіла, -и, ж.
1》 міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка.
2》 книжн. Ворожбитка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сивіла — сиві́ла іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Сивіла — У стародавньому світі сивілами називалися жінки-пророчиці. Особливо відома Кумська сивіла, з пророцтв якої були складені так звані "Сивілині книги". Висловлювання, що в них містилися, тлумачила ціла колегія жерців. У переносному значенні "читати Сивілині книги" – розмірковувати про майбутнє. Словник крилатих висловів
- сивіла — СИВІ́ЛА, и, ж., міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка; // книжн. Ворожбитка. Словник української мови у 20 томах
- сивіла — сиві́ла, сибі́ла (грец. σίβυλλα – пророчиця) у давніх греків і римлян та інших народів жінка-пророкувальниця. Словник іншомовних слів Мельничука
- сивіла — СИВІ́ЛА, и, ж., міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів — легендарна жінка-віщунка. Словник української мови в 11 томах