сивіла
СИВІ́ЛА, и, ж., міф.
У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка;
// книжн. Ворожбитка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сивіла — сиві́ла іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Сивіла — У стародавньому світі сивілами називалися жінки-пророчиці. Особливо відома Кумська сивіла, з пророцтв якої були складені так звані "Сивілині книги". Висловлювання, що в них містилися, тлумачила ціла колегія жерців. У переносному значенні "читати Сивілині книги" – розмірковувати про майбутнє. Словник крилатих висловів
- сивіла — сибіла, -и, ж. 1》 міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка. 2》 книжн. Ворожбитка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сивіла — сиві́ла, сибі́ла (грец. σίβυλλα – пророчиця) у давніх греків і римлян та інших народів жінка-пророкувальниця. Словник іншомовних слів Мельничука
- сивіла — СИВІ́ЛА, и, ж., міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів — легендарна жінка-віщунка. Словник української мови в 11 томах