сидень
си́день
-дня, ч., розм.
Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина.
Сиднем сидіти — а) сидіти довгий час, не встаючи; б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи.
Сидні справляти — нічого не робити; нічим не займатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови