Значення в інших словниках
-
сидень —
си́день іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
сидень —
-дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Сиднем сидіти — а) сидіти довгий час, не встаючи; б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи. Сидні справляти — нічого не робити; нічим не займатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сидень —
СИ́ДЕНЬ, дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Оце ще сидень, – і між люде ніколи не вийде! (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
сидень —
ДОМУВА́ЛЬНИК (той, хто любить проводити час удома), ДОМОСІ́Д, ДОМОСИ́ДА розм., заст., ХА́ТНИК розм., СИ́ДЕНЬ зневажл., ПІЧКУ́Р зневажл., ПІЧКУ́РНИК зневажл., ДОМОНТА́Р заст., ДОМА́Р заст., СИДУ́Н заст., ДОМОТУ́Р заст. Ти говориш — пожив би дома...
Словник синонімів української мови
-
сидень —
СИ́ДЕНЬ, дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде! (Сл. Гр.). ◊ Си́днем сиді́ти: а) сидіти довгий час, не встаючи. Гості самі сиднем сидять на лавках (Рибак, Переясл.
Словник української мови в 11 томах
-
сидень —
Си́день, -дня м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Словник української мови Грінченка